0.0040

Із дорожніх заміток експедиції. Передрук з блокноту.

"Шоколадно-чорна ніч. Примарне місячне сяйво ледь вихоплює з загального мороку контури дерев.  Прогулююсь нічним садом, вдихаючи останні аромати осені – пожовкле листя, присмак болота та останній спів цикад. Ніжна інтимність темряви, вільний простір для уяви. Тихий шелест вітру у змерзлих кронах голих дерев. Ідилію місця доповнює запах кави з теплої філіжанки в руках. Зорі висять так низько, що майже зачіпаєш їх головою. Велика ведмедиця. Оріон. Ліра. Зорі як ніщо інше доводить, що минуле, теперішнє та майбутнє існує в одній миті. Їх легке мерехтіння – це мерехтіння століть. І наче з глибини віків чути заклик муедзина до вечірньої молитви."

Крим. Бахчисарай, 26.10.13

0.0039

Їздив нещодавно в черговий раз в Судак, на цей раз у власних справах. Потрібно було зняти фільм на диплом. Ідея, можна сказати, була Благородна – хотів зробити кіно про ветеранів альпінізму і скелелазіння, показати їх у контрасті з їх протилежностями, підмонтувати кадри молоді, що п’є, бабусь та дідусів, які цілими днями сидять на лавках і нічого не роблять, та різних товстунів з вулиць. Дивно навіть те, що ідея, те як я це все бачив мені подобалося, і знав що її прийме мій майстер. Але хорошому не довго бути, мої ідеї напоролися на рифи реальності. Нажаль були обставини з якими я не міг нічого вдіяти. Але не будемо про погане. Довго я не сумував і переключився з відео на фото і за три дні в мене було три сильних враження.

0.0038

Сторінка з моїми фотографіями у Фейсбуці, долучайтеся! https://www.facebook.com/radionovphoto

Страница с моими фотографиями на Фейсбуке, присоединяйтесь! https://www.facebook.com/radionovphoto

Page with my photography on Facebook, join! https://www.facebook.com/radionovphoto

0.0037

Сокол, гора, на яку я дивився кожен день протягом місяця. Всім серцем хотів піднятися на неї, але не склалося. Душа рветься назад. Взяти напарника та підкорити. Але не можу. Доведеться чекати....

Трагедія в два акти

В Крим дуже легко закохатися. Не в саме море, що хвилями розбивається об його берег, а саме в цю частинку тверді, що протистоїть стихії. Ніде більше по Україні не зустрінеш таких скель, що гордо в небо стримлять, ніде більше не відчути п’янкого аромату трав на засушливому хребті, а дзвін цикад погожої зоряної ночі. Всі ці чудеса можна побачити тільки оминаючи великі, та й малі, курортні міста. Відчути спокій природи можна лише позбувшись метушні на гомону міста з його пляжними відпочивальниками та туристами всілякого толку. Але, минаючи великі міста, закриваючи очі на трагедію обмеженості буття цивілізованого роду, постає інше горе, яке показує себе в далеких селах, що поховалися між відрогами гір, ця трагедія дивиться на вас мертвими очицями, коли ви екскурсією переїжджаєте з одного місця на інше. Всі дивляться, проте мало хто бачить.

РПЦ-шоу

В мире есть вещи, которым просто перестаешь удивляться, которые стают такой же обыденностью как и утренний кофе, хотя и не есть такими же приятными. Но есть и такие события, которые вызывают в душе просто ураган эмоций, вне зависимости от количества повторов. К сожалению, история которую я расскажу вызывает лишь негодование и отвращение.

0.0036

І в правду,  Доля – дама з Причудами. Ніколи не подумав би що колись знову повернуся до дитячого табору. Особливо після Одеси. Але все змінюється і я опинився в дитячому таборі ЕкстреМал. Тут я спочатку мав викладати фотографію, але через певні обставини я став інструктором зі скелелазіння в фотографічній групі. Ну, по суті, ще не став, бо діти приїдуть тільки в неділю або в понеділок, але так сказали. Що ж, обидва можливих варіанта мені подобаються і  від нового призначення мені гірше не стало.