І ось в один з прекрасних днів, коли все небо затягнуте свинцевими хмарами, а блискавки без перестану б’ють в землю, коли дощ ллється стіною з небес, а холод пробирає до кісток, так, сам е в такий чудесний літній день Великий Сід сидів в своєму тронному залі та перебував в солодкому мороці напівзабуття. «все йде за планом, - думав він, - країна непереможна, народ не бунтує, а ті хто бунтував відпочивають на галерних курортах, я цар і гарненькі служниці підносять мені солодкі фрукти». Що ж, в такому разі все дійсно круто. Події розгортались за планом і ніщо не передвіщало біди.
Але в цей самий момент, неподалік від оборонних валів, один посланець ніс термінову депешу. Ніщо не могло його зупинити, навіть така прекрасна погода. Риссю пролітав він повороти, галопом брав підйоми, його залізний кінь не знав втоми (ні, це не метафора). Весь промокший він ввірвався до палацу та зашльопав по гарненькому персидському килимі до самодержця, залишаючи при цьому за собою не красиві мокрі сліди.
- Не вели страчувати, князюшка! – проговорив крізь клацання зубів посильний
Сіду здалося святотатством таке переривання його релаксацій. Він вже думав спустити левів, але йому раптом стало цікаво, що ж за новина змусила цього чолов’ягу піти на таке жахливе самогубство.
- Сід! Сід! О Великий Сід! Біда! Біда сталася!
Обличчя короля в мить перемінилося. Із спокійно-відпочиваючого воно різко стало напружено-замисленим. Всі мішечки на обличчі підтягнулися, щілинки очей ще більш звузилися.
- Це він! Він, господарю! Це Ярослав! Він вже пройшов всі частини Modern Warfare та Bioshok! Він пройшов їх на «Ветерані»! Сід, о Справедливий! Він знову почав вилізати із свого барлога, поголився, він навіть одяг свіжу сорочку! Сід! Він почав зустрічатися з друзями, ходити на всілякі заходи! Він знову сів за роботу, взяв в руки фотоапарат і, навіть, подумує щодо невеличкого роману з дівчиною! Він знову працює, Сід! Робота, друзі, дівчата! Все пропало! О, Могутній!
Обличчя Сіда спочатку всіма силами боролося, воно відмовлялося сприймати такий сюжетний поворот, відхід від сценарію. З цим не можна миритися! Він, з усією його величчю перескочив «точку нуль», і як личить королям, відрізав наступну фразу:
- Випустити Bioshok Infinity
Сказано – зроблено. Мій розум скоро знову буде в полоні віртуальних реальностей, знову зникну з радарів та заляжу на дно. Але поки, сподіваюся що встигну, видам нагора невеличку розповідь про Радомишль, виставку «100 видатних скульптур» та мої роздуми про мистецтво загалом, про мої спроби соціальної фотографії та чому я пробую цим займатися, а також – анонси про поїздку на острів Крим.
Комментариев нет:
Отправить комментарий